Навігація
Головна
Новини
Експозиції
Мистецькі виставки
Відео про нас
Статті
Бібліотека музею
Скачати книгу
Контакти

Оголошення
З 9 до 28 червня 2016р.
експонується виставка
живопису Павла Пушкарьова

З 7 до 26 червня 2016р.
експонується виставка
вишивки Макаренко Світлани
"В країні вишиваних мрій"


Ми на Facebook


Буккросинг


Музей зробив поличку
з книгами Буккросингу!


Партнери сайту











Лічильник


120 років від дня народження І. Л. Зайченка
 

 

7 березня 2016 року виповнюється 120 років від дня народження видатного українця – професора доктора медичних наук Зайченка Іллі Леонтійовича, який відверто визнавав своє козацьке походження у найскладніші радянські часи, чим вражав своїх студентів та колег.

У родині Іллі Леонтійовича зберіглося метричне свідоцтво, видане 04.03.1916 року в м. Полтава стосовно того, що: «в метрической книге Полтавской эпархии, Кременчуцкого уезда, местечка Омельника, Рождество-Богородичной церкви за тысача восемсот девяносто шестой (1896) год, под №22 записано марта седьмого (7) рожден, а восьмого (8) крещен Илія. Родители: омельницкий козак Леонтий Ильич Заіченко и законная его жена Ефросиния Петрова, оба православного вероисповедания; восприемники: омельницкий козак Тарасий Михайлов Захарченко и козачка Наталия Ананьева дочь Морозова; крестил протоирей Иоан Аврамов с диаконом Иосифом Аврамовым».


Козацька історія роду починається з Андрія Зайченка (реєстровий №1723), якого в 1739 році призначено сотником м. Білої Церкви. Згадується він і в книзі В. В. Кривошеї «Козацька старшина Гетьманщини. Енциклопедія». –К.: Стилос, 2010:  «Зайченко Андрій – наказний сотник білоцерківський Миргородського полку (1739). С.362.


Навіть в оформленні робочого місця професора завжди існувала і надихала його на працю згадка про козацькі часи України.


15 червня 1964 р. проф.д.м.н. Зайченко І.Л. помер на роботі на 68-му році життя від інфаркту міокарда.
Виготовлено посмертну маску. Поховано на Личаківському цвинтарі у м. Львові.
Ховала д.м.н. проф. Зайченка І.Л. громада м. Львова за козацькою традицією, бо саме так за життя  він називав себе навіть у автобіографіях, - накритою малиновою козацькою китайкою учні професора пронесли його труну від Львівського медінституту до цвинтаря. 
Від Київського інституту ортопедії та травматології некролог при похованні виголосив д.м.н. проф. Левінець В.М. 
У медичних колах Києва, Львова, Мукачево, Ужгорода, Харкова, Одеси живе пам'ять про Іллю Леонтійовича завдяки його вмінню поєднувати протягом життя практичну, наукову, викладацьку та громадську діяльність, зберігаючи при цьому власну самобутність.


Так на 15 листопада 2013 року на творчій зустрічі вчених-медиків ортопедів-травматологів ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», співробітників кафедри травматології і ортопедії Національного медичного університету ім. акад. О.О. Богомольця та співробітників київської клінічної лікарні №8 з доповіддю про життєвий та науково-практичний шлях професора доктора медичних наук Іллі Леонтійовича Зайченка виступив професор доктор медичних наук Євген Тимофійович Скляренко, розпочавши з віршованої присвяти:


В сузір’ї наших ортопедів
своя у Зайченка зоря.
Якщо уважно ти її розгледів,
то дасть знання:
про клітку, зрощення суглобу,
про творчий шлях важкий,
про особистість волі і свободи,
яка в науці напрям мала свій.

 

Наукові досягнення:
Вивчав регенерацію кісткової тканини.
Встановив стадії регенеративного процесу кісткової тканини з метою управління ним.
Створив серію лікарських препаратів по методу Філатова з екстрактів тканин тваринного походження для прискорення регенеративного процесу кісткової тканини. Самостійно їх виготовляв і впроваджував у клінічну практику.
Виявив особливий рід розсмоктування чужорідного кісткового трансплантату клітинами лімфоцитарного ряду, які в теперішній час одержали назву імунно-компетентних клітин. На основі їх виготовляють антисиворотки для пригнічення реакції господаря проти трансплантату.
Уперше запровадив пересадку хряща в експерименті.
Вивчив загоєння кісткової рани та умовно встановив зони травматизації із висновками про мінімальну травматизацію.
Уперше запропонував консервувати кістковий трансплантат холодом для пересадки. Здійснив пересадку такого трансплантату на тварині.
Упроваджував оригінальні методи консервативного та хірургічного лікування переломів, вивихів суглобів та наслідків поліомієліту.

Окрім  досягнень в науці Ілья Леонтійович виростив три сини: Олександра, Богдана і Костянтина, які продовжили традицію родини в медицині. Цю інформацію для  нас подав давній друг Музею гетьманства Костянтин Ілліч Зайченко – відомий в Києві ортопед , травматолог.

 


Повернутися

© Музей Гетьманства 2024. Всіх прав застережено. Копіювання матеріалів сайту заборонено.