Георгій Бабійчук – нащадок давнього козацького роду, народився у м. Києві в полум’ї і руїнах Великої Вітчизняної війни. Від тоді ніколи не розлучався з цим дивовижним слов’янським містом – столицею України. З дитинства звикав до Дніпра-Славути, київських пагорбів і цвіту каштанів.
Художню освіту здобув у Києві та Ризі. Художник каже, що вчать не стіни, а люди, які були твоїми наставниками та вчителями.
З теплотою пригадує свого першого вчителя Абрама Балазовського в студії на Київському Подолі, Юлія Ятченка в Республіканській художній школі ім. Т.Г. Шевченка, Олександра Юнкерса в Ризькій Академії. З 1966 року Бабійчук виставляється на Республіканських художніх виставках, куди вперше роботи молодого художника відібрала сама Тетяна Яблонська. У ті часи кумирами Бабійчука були українські живописці зі світовим ім’ям: Микола Глущенко, Сергій Шишко та Олександр Довженко - видатний кінорежисер, письменник і художник, з яким дід Георгія, Дмитро Микитович, учився в Дрездені.
«Сюжети моїх картин нескладні: багато неба, ліс на обріях, смужка землі, вода на передньому плані. Але, зображаючи їх, я завжди прагну показати клас художнього виконання». «Я поставив собі за мету через власне сприйняття та бачення різних куточків України від Славутича до Карпат навчити любити мою Батьківщину. Часто свою філософію я шукаю і знаходжу в небі. Тому на моїх картинах його так багато». Така ось поезія малярства…
На картинах художника неодмінно присутня Десна з її трав’яними, вербовими та піщаними берегами. Взагалі, небо й вода - дві знакові натури живописця. До них він з юних років прагне розумом і душею, з ними не розлучається і нині.
Георгій Євдокимович, окрім суміжних мистецтв – архітектура, скульптура, графіка – любить і високо цінує поетичне слово. Він пише вірші веде щоденник, виступає в ролі журналіста. Захопившись громадською і політичною діяльністю Уінстона Черчилля, котрий, окрім усього, був і талановитим живописцем, Георгій Євдокимович надрукував кілька ессе про цю видатну особистість. У 2008 році побачила світ давно омріяна митцем та його другом, відомим українським поетом Миколою Сингаївським, книга-альбом «Поезія кольору і слова». У ній барви картин Георгія Бабійчука переплітаються з віршами та роздумами обох майстрів.
Твори художника можна побачити у Папській колегії Ватикану, приватних колекціях і галереях Італії, Польщі, Німеччини, Іспанії, США, Англії, Шотландії, Швеції, Нідерландів, Бельгії, Венесуели, Сербії, Ізраїлю. У 2003 році Г. Бабійчук став лауреатом Міжнародного академічного рейтингу популярності «Золота Фортуна» в номінації «За відродження найкращих національних традицій у мистецтві та гідне представлення України за кордоном». Указом Президента України йому присвоєно почесне звання «Заслужений діяч мистецтв України».
(За матеріалами статті Наталії Рудніченко «Поезія неба», журнал «Panorama», №3, березень 2008. ;
Всеукраїнський інформаційно-аналітичний журнал «Вітражі сьогодення» №9 ).
