Хто б міг подумати, що дитяче захоплення малювати півники на бабусиній печі та квіточки на дерев'яному паркані стане улюбленою справою Ірини в дорослому віці. Звичайно ж про це не думала і бабуся, яка через свою добродушність та любов до своєї онуки дозволяла розмальовувати все, що знаходилось на її подвір'ї. Але, коли ці «художества» почали з'являтися в хаті, на допомогу прийшов рідний дядько, він приносив листки ватману, пензлі, фарби аби чимсь зайняти непосидючу племінницю. Він сам був художником-оформлювачем, хоч і не мав художньої освіти, та мав талант. Ще сьогодні в сільських хатинках бабусь можна побачити килими намальовані ним. 

Шевчук Ірина Вікторівна, народилася 27 листопада 1978 року в с. Сарни, Черкаської області, Монастирищенського району. З 1984 по 1992 рік навчалась в Монастирищенській школі-інтернаті. Саме тут вона і освоїла техніку виготовлення картин із соломи. На гурток виготовлення аплікації з соломи до Сусани Степанівни Іванець ходила мало не вся школа. Хоча вчительці, світла її пам'ять, і не судилося побачити робіт своєї учениці. Ірина єдина хто спробував займатися цим професійно. Звісно, Ірина розвинула та вдосконалила техніку, виробила свій особистий стиль у виготовлені картин. Так, як ця робота займає дуже багато часу, її підтримує вся сім'я. Хоча, Ірина і не має художньої освіти, але покликання своє знайшла вже після того, як народила другого сина. Народження сина, якраз стало найкращим періодом для втілення її давньої мрії - виготовлення картин з соломи на Українську тематику. 

Вперше свої роботи Ірина показала під час фестивалю Країна Мрій цього року в м.Києві. З 26 серпня до 26 вересня жителі її рідного міста Монастирище мали змогу побачити роботи майстрині в районному краєзнавчому музеї.