"А скажіть, бувало у Вас почуття, ну хоча б один раз у житті, коли у кімнату, де Ви знаходитесь, заходила зовсім незнайома людина і ... раптом, якось несподівано ставало дуже світло, тепло затишно від його посмішки, погляду, слова?
Чи,гуляючи осіннім лісом та шорхаючи яскравим листям під ногами, нехай навіть у похмурий день, Вам стало дуже комфортно і легко від червоного багряного, жовтого листя?
А може, увечері, проходячи біля озера, Ваш погляд ковзнув по свинцевій поверхні води та раптом .... впавши на воду промінчик Сонця перетворився на яскравий потік, заповнюючи світлом все озеро?
У кожного з нас трапляються моменти у житті коли здається, що весь Світ насичений Сонцем, його ТЕПЛОМ, ЛАСКОЮ, ЛЮБОВ"Ю, ЖИТТЯМ!
Обрій - це та частинка, де земля "зустрічається" з небом. Ми можемо відмежуватися від нього щільними жалюзі на вікні, багатоповерхівкою або поганим настроєм.
Ми не "гвинтики", ми не "пісчинки", ми люди, ми творці.
Відкрийте своє серце, душу, очі для прекрасного, самі станьте Сонцем для себе та для своїх близьких і рідних. І тоді життєвий обрій кожної Людини буде осяяний Сончем, його СВІТЛОМ, його ЛЮБОВ"Ю!"
З любов"ю, Венера Сабірова.
|