Навігація
Головна
Новини
Експозиції
Мистецькі виставки
Відео про нас
Статті
Бібліотека музею
Скачати книгу
Контакти

Оголошення
З 9 до 28 червня 2016р.
експонується виставка
живопису Павла Пушкарьова

З 7 до 26 червня 2016р.
експонується виставка
вишивки Макаренко Світлани
"В країні вишиваних мрій"


Ми на Facebook


Буккросинг


Музей зробив поличку
з книгами Буккросингу!


Партнери сайту











Лічильник


Виставка графіки Валерія Козуба "Мова символів"

   Козуб Валерій Васильович народився 24 червня 1985 р. в селі Порошково  Перечинського району,  Закарпатської області. З  2001-2005рр. навчався  в Ужгородському   коледжі мистецтв ім. А.Ерделі  Закарпатського художнього інституту. 2005 - 2011рр. навчання  в Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури, факультет вiльної  графiки, майстерня професора Чебикiна А.В.   У 2011р. поступив в асистентуру- стажування. З 2010р.  працює в майстерні літографії. З 2012 р.  член Нацiональної спiлки художникiв УкраЇни. Працює викладачем  в  художнiй студiї  при НСХУ та  коледжу тeхнологiї та дизайну при КНУТД.
   Учасник багатьох  всеукраїнських  та загальних  виставок.  Нагороджений  дипломом  за кращий твір у номінації станкова графіка «Графічне Закарпаття 2012»;  Диплом третього ступеня  в трієнале графіка ім.  Якутовича 2012;  Лауреат премiї iм. Дерегуса.
   Перша  премія  в   конкурсі  «На кращу студентську роботу - рисунок академічної постановки» - 2010р. та  заохочувальна премія в  конкурсі «На кращу студентську роботу - рисунок академічної постановки»- 2011р.

   Твори Валерія Козуба  виявляють цікаві особливості кохання та різні аспекти вікових категорій людей в різні періоди життя, а також вплив часу на людину. Звичайно, що це проводиться крізь призму власного бачення художника.
   Основна ідея виставки – це мова символів,  які проходять через все людське життя.  Все в житті повертається до свого початку, і розв’язка в тому, що людина повинна відновити утрачене, тобто з’єднатися з Богом, і з коханою людиною, адже саме любов являється частинкою раю на землі. Єднання чоловіка та жінки є праобразом єднання Бога з людиною. Ісус прийшов відновити цей союз. Також після райського почуття любові появляються діти і все знову повертається на свої круги. «…що було, те і тепер є, і що буде, те вже було і Бог возове минуле…» Екклезіаст. «… і він наверне серця батьків до дітей і серця дітей до батьків їхніх….».
На виставці подано три  основні періоди: дитинство, юність, і старість. В якій би віковій категорії людина не знаходилась, вона потребує до себе уваги та любові, відчуття, що вона комусь потрібна. Діти потребують піклування дорослих, а в дорослих - потреба піклуватись про когось. Згрішивши людина втратила рай, і тепер перебуває в постійних пошуках райського щастя. Людина в житті залишається один на один з собою, і відчуває одинокість та постійно знаходиться в пошуках, щоб хтось полегшив її самотність. Вона з самого дитинства та до старості літ шукає своє щастя.
Твори «Дитинство», «Юність», «Зрілість» поглиблюють ідею циклічної періодичності життя, де основою виступає любов.  Вони вертикального формату, побудовані за принципом хрестової композиції,  з символічними колом, трикутником і квадратом по середині. Всі роботи наповнені багатством різних символів, а також текстовими вставками. Архітектура є невід’ємним символічним елементом кожної роботи, поглиблюючи духовний зміст твору. 
На офорті «Дитинство»  зображено дитину, яка, починаючи свою життєву дорогу, повна мрій, оптимізму і віри в майбутнє. Ангели супроводжують її  невідомий шлях у майбуття тріумфальною мелодією. Коні, як символ життєвої свободи, стрімко біжать попри дороги. Човен з двома казковими  особами, свідчить про невпинний плин життя. Башта, яка велично підіймається над човником,  збирає формат в композиційну цілісність.
У роботі « Юність»  зображено по центру двоє молодих людей біля криниці життя, які черпають воду кохання. Об’єднує їх в єдине ціле у формі трикутника декоративне, символічно – образне   дерево пізнання добра і зла, яке стало причиною гріха, роздорів та розлучень. Це заклик повернутися до першоджерел, звідки беруть початок  всі наші нещастя і перетворити дерево пізнання на дерево життя в раю, яким є Христос тому, що лише Він може зробити життя щасливим.
У творі «Зрілість»  зображений старий з онуком, який спускається з гори досвіду, мудрості і може ділитися з молодим поколінням. Різношерсті  овечки, які внизу  тримаються купи – це символ пастви,  яка потребує мудрого, досвідченого Пастуха. Об’єднує  композицію темний силует у вигляді арочних дверей.  з силуетом храму на задньому тлі.  »….Хто входить в овечий двір не дверима, а десь перелазить, той злодій і розбійник. А хто входить у двері, той пастир овець…. Я  є двері: хто через Мене увійде, той спасеться…. Я  Пастир Добрий: пастир добрий душу свою покладає за овець…» євангеліє від Іоанна.
У роботі «Плин життя» центральне місце займає човен, як символ нашого життя, на якому пливуть люди різного віку. Навмисно не зображено весла, човен невпинно пливе по «течії життя». Завершує композицію образ мудрості, зображений над човном, який ніби покриває, оберігає і наставляє  людей. Коні, як символ  швидкості часу та сили життя, розміщені по обидва сторони човна.
У творі «Поєднання долі» по центру зображено двоє молодих,  поєднуючих свою долю, а також ангели з чашею молитов, які скріпляють цей союз. Основна пляма зроблена у вигляді ока, яке все бачить з колом по середин. Декоративна виноградна лоза на задній частині, символізує Христа, з Ним цей союз стає надійним: «Нитка в троє скручена не скоро порветься». Два портрети по обидві сторони, як невидимі свідки: «…свідчення двох людей є правдиве».
У графіці «Відзеркалення часу» по центру зображений писар, який нотує весь час. Від нього у формі пісочного годинника у воді віддзеркалюється жіночий портрет. Теперішнє віддзеркалює минуле, і воно  одне з одним нерозривно пов’язане. З одної сторони зображена чоловіча половина різного віку – від дитини до старого, з іншого – жіноча. Діти наслідують батьків, старі повертаються в дитинство, час рухається по колу, відображаючи одне одного.
Серія починається і закінчується одним і тим же мандрівником. Робота «Мандрівник» вертикальна. Одинока фігура мандрівника  заповнює майже весь простір картини,  пересікається горизонтальними плямами. «Мандрівник» починає і закінчує серію, адже він головний персонаж. Людина перебуває у постійних пошуках свого щастя, залишаючись один на один з собою і Богом. Питання: чи знайде він своє щастя?  « …просіть, і дасться вам, шукайте і знайдете; стукайте і відчинять вам, бо кожний хто просить, одержує, хто шукає, знаходить, хто стукає, тому відчиняють….»  євангеліє від Луки. . 
   Кольорова гама робіт має теплий, стриманий характер. Колір не забирає на себе домінантної ролі, але є важливим елементом для розуміння ідеї твору. Спокійний і врівноважений колорит є ніби народженням самої природи. Роботи зроблені в техніці офорт, відкрите травлення і травлений штрих, надруковані на папері під «мармур». Великі роботи побудовані за принципом центрової композиції з деякою симетричністю і потовщенням по середині, щоб надати роботі більш сакрального змісту. Центральна, основна маса роботи навантажена і тонально темніша, а до країв полегшується зі вставками світлих, чистих плям.





 

 

 

 



© Музей Гетьманства 2019. Всіх прав застережено. Копіювання матеріалів сайту заборонено.