| Ми на Facebook |
|
|
 |
| Буккросинг |
|
Музей зробив поличку
з книгами Буккросингу!
|
|
| Лічильник |
|
|
|
|
Виставка графіки Анатолія Базилевича |
УКРАЇНСЬКЕ КОЗАЦТВО
В ТВОРЧОСТІ АНАТОЛІЯ БАЗИЛЕВИЧА
до 85-річчя з дня народження
Визнаний майстер книжкової графіки, народний художник України Анатолій Базилевич є творцем неперевершених образів до літературної класики, насамперед української. Серед основних творів митця - ілюстрації та художнє оформлення до «Пригод бравого вояка Швейка» Я. Гашека, «Пана Халявського» Г. Квітки-Основ'яненка, «Тихого Дону» М. Шолохова, «Співомовок» С. Руданського, «Абу-Касимових капців» І. Франка, «Малого кобзаря» Т. Шевченка, «Українських на¬родних казок», «Кайдашевої сімї» І. Нечуя-Левицького та славнозвісних малюнків до «Енеїди» І. Котляревського, поява яких на світ у київському видавництві «Дніпро» 1968 року, стала неабиякою культурною подією в Україні.
Анатолій Дмитрович Базилевич народився 7 червня 1926 року в місті Жмеринці на Вінничині, в сім’ї інженера. Згодом родина переїжджає до Маріуполя, де пройде дитинство майбутнього художника і де він отримає перші мистецькі навички в дитячому гуртку образотворчого мистецтва. Анатолію Базилевичу, як і всьому його поколінню довелося зазнати багато лиха. Пережив він і фашистську окупацію, і примусову працю на заводах в Німеччині, куди був вивезений разом із родиною і де загинув його батько. Та незважаючи на всі випробування, Анатолій Базилевич не втратив своєї мрії стати художником. Мистецьку освіту він отримав у Харківському художньому інституті (1947 -1953 p.p.)- Його вчителями були відомі українські художники - Г. Бондаренко, Й. Дайц, О. Кокель, І. Філонов.
Після закінчення інституту А. Базилевич переїжджає до Києва, де впродовж багатьох років триватиме його творче співробітництво з видавництвами, для яких було проілюстровано величезну кількість творів української та світової класики, книжок сучасних письменників. Визначальними рисами художнього стилю Анатолія Базилевича є віртуозне володіння мистецтвом рисунка, надзвичайна майстерність в передачі психологічного стану літературного персонажу, гостре, суто українське почуття гумору, а також лаконічна і виразна графічна мова. Відомий український графік Василь Перевальський в своїй статті, присвяченій пам'яті А. Базилевича так писав про нього: «Не буде перебільшенням сказати, що розквіт на новому етапі української книжкової графіки та розвиток реалістичної школи ілюстрування української книги другої половини XX ст. пов'язані з його іменем і формувалися, безпосередньо чи опосередковано, під його впливом. Унікальна здатність Базилевича небагатослівною манерою скупого рисунка пером, олівцем чи пензлем створювати глибокий психологічний образ підносить його серед своїх сучасників-колег на одне з перших місць...»
Крім роботи в книзі художник займався також станковою графікою, монументальним живописом, плакатом. Приймав участь у багатьох виставках як в Україні, так і за кордоном. В 2001 році був нагороджений Всеукраїнською премією «Визнання» в номінації «Образотворче та декоративно-прикладне мистецтво». Помер Анатолій Базилевич 30 червня 2005 року в Києві.
Провідною темою творчості Анатолія Базилевича безперечно є Україна, її народ, її історія, зокрема яскраві сторінки, пов'язані з часами козаччини, тим більше, що сам художник пишався тим, що серед його предків був і запорізький козак. На виставці в Музеї Гетьманства експонуються 22 графічні твори майстра, що дають уявлення про художню стилістику А. Базилевича, його бачення героїчних сторінок нашої історії. Це ілюстрації до книги В. Голобуцького «Гомін, гомін по діброві», до твору П. Супруненка «Знайдена скарбниця», до повісті В. Кулаковського та П. Сиченка «Ой гук, мати, гук», до української народної пісні «Максим Залізняк», ескізи костюмів козаків та 5 ілюстрацій до поеми І. Котляревського «Енеїда», найбільш відомої роботи художника. Поет Дмитро Павличко так написав про неї: «Малюнки А. Базилевича викликали і викликають досі у мене глибоке захоплення. Мабуть, ніхто з українських митців не проникнув так досконало в ідею української «Енеїди», як це зробив А. Базилевич. Тут зображено філософсько-іронічне ставлення української нації до, здавалось би, невідворотних, пригноблюючих подій свого буття, тут неповторна індивідуальність і безсмертність нашого народу схоплені у веселих, життєрадісних образах. Троянці - насправді це українські козаки - не визнають перемоги над собою ні земних, ні небесних сил, ніщо не може зламати їхнього духу - віднови своєї державності, зупинити їхнього патріотичного життєлюбства».
 
 
 
 
|
|
|
